-
1 сторона
part, (в судовому процесі, угоди тощо) party, privy, side -
2 супротивна сторона
( у судовому процесі) adversary party, adverser, (в т. ч. у судовому процесі) opposing party, opposite party, opposite side, other partyУкраїнсько-англійський юридичний словник > супротивна сторона
-
3 протилежна сторона
( у судовому процесі тощо) adverse opposing party, adverse party, opposite side, opponentУкраїнсько-англійський юридичний словник > протилежна сторона
-
4 litigation interest
-
5 John-a-nokes
-
6 John-a-stiles
n юр.уявна сторона в судовому процесі* * *n; юр.уявлювана сторона в судовому процесі (у поєднанні з John-a-nokes) -
7 opponent
протилежна сторона, супротивник, суперник; супротивна сторона ( у судовому процесі), опонент; заявник (подавець) заперечення ( або протесту)- opponent of dictatorship
- opponent of the regime -
8 opposite side
протилежна сторона; супротивна сторона ( у судовому процесі) -
9 adversary party
-
10 adverse opposing party
-
11 adverse party
-
12 adverser
-
13 counterpart
копія, дублікат; процесуальний суперник, супротивна сторона ( у судовому процесі); колега (який обіймає таку ж посаду, наприклад, міністра тощо) -
14 John-a-nokes
= John-a-stiles -
15 opposite party
-
16 other party
-
17 party
група; компанія; учасник, сторона (в судовому процесі, угоди тощо); (політична) партія- party affiliation
- party and party costs
- party-appointed
- party at fault
- party committee
- party concerned
- party congress
- party convention
- party convicted
- party discipline
- party elite
- party expenses
- party girl
- party ideology
- party in a trial
- party in contempt
- party in controversy
- party in default
- party in delay
- party in fault
- party in interest
- party in office
- party in power
- party in the procedure
- party leader
- party list
- party litigant
- party member
- party not at fault
- party not in fault
- party of power
- party-opponent
- party opposition vote
- party opposition voting
- party rules
- party to a conflict
- party to a contract
- party to a crime
- party to a dispute
- party to a lawsuit
- party to a marriage
- party to a suit
- party to a trial
- party to agreement
- party to an accident
- party to an action
- party to be charged
- party to contract
- party to proceedings
- party to the charge
- party to the contract
- party to the convention
- party's moral stand
- party's premises -
18 party-opponent
процесуальний суперник, супротивна сторона ( у судовому процесі) -
19 private
1) приватна особа як сторона в судовому процесі; військ. рядовий (ім.)2) приватний; особистий; приватновласницький; приватноправовий; таємний, секретний, конфіденційний, який не підлягає розголосу; неофіційний; закритий ( про засідання); який не обіймає офіційної посади, який не перебуває на державній службі•- private actprivate correctional facilities — засоби виправного впливу, що застосовуються приватним чином
- private address
- private agent
- private agreement
- private arrangement
- private alley
- private amnesty
- private applicant
- private arbitration
- private argument
- private assets
- private attorney
- private authorization
- private bank
- private bill
- private body
- private boundary
- private business
- private capacity
- private carrier
- private cause
- private charge
- private citizen
- private company
- private corporation
- private correctional facility
- private correspondence
- private counsel
- private criminal investigation
- private criminal procedure
- private customs warehouse
- private data
- private deed
- private defence
- private defense
- private detective
- private detective agency
- private document
- private easement
- private effects
- private entrepreneur
- private enterprise
- private entity
- private examination
- private execution
- private eye
- private fee
- private foundation
- private fund
- private immorality
- private immunity
- private individual
- private industry
- private injunctive relief
- private institution
- private instrument
- private interest
- private international law
- private investigation
- private investigator
- private joint-stock company
- private land
- private landowner
- private law
- private law enforcement
- private law firm
- private law practice
- private lawyer
- private liberty
- private life
- private life of an individual
- private limitation
- private meeting
- private member
- private member's bill
- private mortgage deed
- private nuisance
- private organization
- private owner
- private-owner
- private ownership
- private ownership of a prison
- private papers
- private party
- private penal action
- private pension fund
- private person
- private place
- private police
- private policing
- private possession
- private possession of handguns
- private practice
- private practice of law
- private premises
- private prison
- private property
- private property in wartime
- private prosecution
- private prosecutor
- private protection agency
- private reformatory
- private reimbursement
- private relations
- private representation
- private residence
- private revenge
- private rights
- private seal
- private sector
- private security
- private security firm
- private security system
- private servitude
- private shelter
- private sitting
- private sphere of a person
- private tort
- private treaty
- private use
- private vengeance
- private victim
- private war
- private wrong
- private wrongs -
20 public litigant
- 1
- 2
См. также в других словарях:
апелянт — а, ч. Сторона у судовому процесі, яка подає апеляційну скаргу … Український тлумачний словник
противний — I а, е. Дуже неприємний, огидний. || лайл. Який дратує, сердить кого небудь. II а, е. 1) перев. книжн. Який не погоджується з чим небудь, виступає проти чогось, не сприймає чогось. || Який суперечить чому небудь, спрямований проти когось, чогось … Український тлумачний словник
обвинувачення — я, с. 1) Дія за знач. обвинуватити. || Те, що обвинувачує, засуджує кого , що небудь. || Судовий документ, який містить перелік чиїх небудь злочинів, вказує на чиюсь вину. 2) тільки одн., юр. Сторона обвинувач у судовому процесі … Український тлумачний словник
супротивний — а, е. 1) Розташований навпроти кого , чого небудь; протилежний. 2) Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). 3) Який докорінно відрізняється від кого , чого небудь; несумісний з чимсь. || Який захищає інтереси, протилежні чиїм небудь; ворожий… … Український тлумачний словник
